Що таке депресія
Депресія – це розлад настрою, який викликає стійке почуття смутку, безнадійності, безглуздості життя. Воно впливає як думки, а й у різні сфери життя. На щастя, воно виліковне.
Депресія – це серйозне та поширене захворювання. За оцінками ВООЗ, на неї страждають 5% дорослих людей у всьому світі (близько 280 млн осіб), а 700 000 щорічно закінчують життя самогубством.
Чому виникає депресія та які фактори збільшують ризик
Депресія може виникнути після події, що травмує: смерті близької людини, розлучення, насильства. Але так не завжди. Вона може виникнути раптово, без видимих причин.
У деяких людей шанси вищі :
- Через генетику. Депресія передається у спадок, це пов'язано з мутаціями у певних генах.
- Особливостей біохімії мозку. Порушення балансу хімічних речовин може бути успадкованою рисою, а індивідуальною особливістю.
- Чорт характеру. Песимістичні люди з низькою самооцінкою більш схильні до депресії.
- Жорстокого поводження, бідності та інших особливостей життя.
Які симптоми депресії
Депресія зачіпає як душевний, а й фізичний стан і впливає соціальне життя.
У дорослих
До психологічних симптомів відносяться :
- постійний смуток та поганий настрій;
- почуття безнадійності та безпорадності;
- низька самооцінка;
- почуття провини;
- дратівливість та нетерпимість по відношенню до інших людей;
- відсутність мотивації чи інтересу до звичних занять;
- складнощі з прийняттям рішень;
- відсутність насолоди від життя;
- тривога та занепокоєння;
- суїцидальні думки та дії.
Фізично депресія проявляється :
- повільністю;
- зміною апетиту – зазвичай він зменшується, але може збільшуватися при атиповій депресії;
- запорами;
- втратою лібідо;
- незрозумілим відчуттям болю у тілі;
- порушеннями менструального циклу;
- безсонням або сильною сонливістю.
Також під час депресії змінюється соціальне життя:
- людина прагне ізоляції – уникає інших людей, відмовляється від спілкування та заходів;
- нехтує своїми хобі та звичною активністю;
- у нього значно погіршується особисте та професійне життя.
У дітей та підлітків
Загальні ознаки схожі на симптоми у дорослих, але й вікові відмінності. Діти молодшого віку можуть ставати нав'язливими і відмовлятися ходити до школи, а підлітки — гірше вчаться, прогулюють, починають вживати алкоголь та наркотики, намагаються нашкодити собі.
У людей похилого віку
Вони часто ігнорують зміни та відмовляються звертатися за допомогою, а їхні близькі списують симптоми на старіння та інші захворювання. Можуть бути:
- порушення пам'яті;
- зміни особистості;
- незрозумілий біль у тілі;
- прагнення ізоляції;
- втома, втрата апетиту, проблеми зі сном або втрата інтересу до сексу, не спричинені захворюванням або прийомом ліків;
- суїцидальні думки та почуття, особливо у літніх чоловіків.
Якою може бути депресія
Кожен переживає депресію по-своєму, але можна виділити кілька видів.
Велика депресія
Це той стан, який також називають клінічною депресією. Через неї людина відчуває себе настільки нещасною і пригніченою протягом тривалого часу, що це впливає на її особисте та професійне життя. Вона ділиться на легку, середню та важку.
У велику депресію входять меланхолійна, психотична, антенатальна та післяпологова депресія.
Меланхолійна депресія
Меланхолія – це форма важкої депресії, коли людина як би сповільнюється і розумово, і фізично. Він не може нічого робити і відчувати.
Психотична депресія
За такої депресії людина втрачає зв'язок із реальністю. Це проявляється маренням, галюцинаціями та параною. Така депресія теж завжди відноситься до важкої.
Антенатальна та післяпологова депресія
Через зміну гормонального фону під час вагітності та протягом року після пологів ризик депресії підвищується . Під час вагітності її відчувають близько 10% жінок, а перші три місяці після народження дитини — до 16%.
Дистимічний розлад
Дистимія – це тривале зниження настрою. Вона схожа на велику депресію, але з менш вираженими симптомами.
Депресія при біполярному розладі
Велику депресію вважають уніполярною. Це означає, що людина має настрій лише зі знаком мінус. Це головна відмінність від біполярного розладу, при якому є фази, що чергуються – манія (або гіпоманія) і депресія.
Депресія при циклотимічному розладі
Циклотимічне розлад схоже на біполярне, але протікає не так важко. Це довгостроковий стан, що триває щонайменше два роки.
Сезонний афективний розлад
Сезонний афективний розлад — це розлад настрою, при якому теплі місяці переносяться значно краще за холодні. Вважається, що така зміна пов'язана із зменшенням кількості сонячного світла.
Через сезонний розлад протягом багатьох років взимку може бути поганий настрій. Також може хотітися багато спати та переїдати (особливо солодке).
Передменструальний дисфоричний розлад
Це знижений настрій під час другої фази менструального циклу. Зміст гормонів змінюється , і жінка може ставати сумною та дратівливою.
Інші депресивні розлади
Депресія може виникати через прийом психоактивних речовин, на тлі хронічних хвороб і як побічний ефект деяких ліків.
Як відрізнити депресію від горя
Смерть близького, втрата роботи чи припинення відносин зазвичай важко переживаються людиною, супроводжуються смутком, горем. Але тут буває складно зрозуміти, де закінчується нормальна реакція та починається захворювання.
Орієнтуйтесь на ці відмінності:
- горе – це завжди реакція на якусь травматичну подію, а депресія може виникнути і без видимої причини (але не завжди);
- в горі почуття смутку накочує і відпускає, зберігається здатність дивитися в майбутнє, а при депресії погано більшу частину часу і здається, що майбутнього немає;
- через втрату зазвичай не страждає самооцінка, на відміну депресії;
- суїцидальні думки при проживанні горя можуть бути викликані бажанням «приєднатися» до померлого, а при депресії закінчити страждання.
Що робити, якщо ви підозрюєте депресію
Звернутися за допомогою варто , якщо ви відчуваєте описані вище симптоми:
- кожен день;
- більшу частину дня;
- щонайменше двох тижнів.
Якщо ви все ще не впевнені, спробуйте пройти один із опитувальників, наприклад, шкалу депресії Бека. За результатами не можна поставити діагноз, проте можна зрозуміти, що потрібна допомога.
З симптомами депресії можна піти до психолога, щоб він за підозри захворювання направив до психіатра. Ну або зверніться відразу до психотерапевта чи психіатра. Жодні інші фахівці не мають права лікувати депресію.
Як лікують депресії
Більшості людей допомагають ліки та психотерапія. У більш важких випадках може знадобитися стимуляція мозку.
Ліки
При депресії зазвичай призначають якусь групу антидепресантів, але іноді до них додають допоміжні препарати. Психіатр може рекомендувати:
- селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), такі як сертралін, флуоксетин та інші;
- інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину (СІОЗСН), наприклад венфлаксин;
- трициклічні антидепресанти, до яких відносяться амітриптилін та іміпрамін;
- атипові антидепресанти, які не вписуються в жодну групу, наприклад бупропіон;
- інгібітори моноаміноксидази (ІМАО) – транілципромін та інші, але зараз їх практично не використовують через побічні ефекти;
- протисудомні, наприклад, габапентин, ламотриджин та інші;
- транквілізатори (бензіодіазепіни), зазвичай на короткий термін;
- стабілізатори настрою, наприклад, препарати літію.
Психотерапія
Це обговорення свого стану та пов'язаних із ним змін із фахівцем. При депресії застосовують :
- когнітивно-поведінкову терапію, яка допомагає зрозуміти свої думки і те, як вони впливають на життя;
- міжособистісну терапію, щоб налагодити взаємини з оточуючими;
- психодинамічну терапію, під час якої пацієнт каже все, що спадає на думку, і так виходить на свої приховані проблеми;
- консультування, за допомогою якого потрібно знайти свої проблеми та подумати над способами їх вирішення.
Стимуляція мозку
Її призначають у тих випадках, коли звичайне лікування не допомогло або його не можна використовувати. Щоб полегшити симптоми, певні області мозку стимулюють з допомогою електричного струму чи магнітного поля.
