Як підготувати дитину до школи

У російському законі про освіту є лише одне вимога до майбутнього першокласника – вік від 6,5 до 8 років. Немає жодних обов’язкових навичок, які необхідно перевіряти перед школою. Але, як правило, батькам хочеться, щоб дитина змогла вчитися із задоволенням. Тому варто перевірити, чи готовий він до отримання нової інформації та спілкування з оточуючими і чи має найпростіші навички самообслуговування.

Як підготувати дитину до школи психологічно

Перше питання, яке варто поставити майбутньому учневі, — чи хоче він до школи, чи чекає на початок занять. Якщо він цікавий і готовий дізнаватися про нове, все гаразд. Якщо ж дитина боїться, у нього різко псується настрій і вона взагалі не хоче говорити про школу, можуть виникнути проблеми. У такому разі варто спокійно, без докорів та звинувачень поговорити з майбутнім учнем та дізнатися, чого він побоюється.

Можна разом із ним сходити до школи, посидіти у класі, де відбуватимуться уроки, поговорити з учителькою, якщо є така можливість. І показати, що в заняттях немає нічого страшного — проте точно буде багато цікавого.

Якщо в сім’ї чи серед друзів дитини є старші учні, варто попросити їх розповісти майбутньому першокласнику чи першокласниці, як вони звикли до шкільного життя. Чого боялися, що здавалося незрозумілим, а що сподобалося від початку навчання. Це додасть майбутньому школяру впевненості.

У жодному разі не варто лякати дошкільника майбутнім навчанням. Якщо він поводиться не як ідеальний хлопчик чи дівчинка з картинки, не треба говорити: «Чекай, ось підеш у школу — там тебе навчать дисципліни! І швидко відучать кричати та балуватися!» Такі фрази можуть викликати страх і геть-чисто відбити бажання йти в перший клас.

Які базові уявлення про себе та світ мають бути у дитини

У першому класі не потрібні серйозні навички. Але базові знання потрібні. Ось що до них належить.

  1. Прізвище, ім’я та по батькові. І своє, і батьків. Дитина точно повинна знати, як її звуть, скільки їй років, як звати її близьких.
  2. Місце проживання. Насамперед це домашня адреса — її дитині варто знати напам’ять. Як правило, сьогодні не всі мають стаціонарні телефони, тому буде здорово, якщо першокласник знатиме мобільні номери членів сім’ї. Не варто покладатися на запис контактів у телефоні дитини: мобільники іноді розряджаються. Школяреві варто вивчити хоча б один номер дорослого, з яким можна зв’язатися: мами, тата, бабусі, старшого брата чи іншого родича.
  3. Назви рідного міста чи селища, області чи республіки та країни. Першокласнику варто уявляти, в якій частині земної кулі він живе. Буде чудово, якщо він зможе назвати інші міста своєї країни, а також кілька держав.
  4. Елементи календаря. Це пори року, назви місяців та днів тижня. Дитині варто знати, скільки сьогодні, який день тижня буде завтра і чи настане зима.
  5. Показання часу. Відмінно, якщо першокласник розуміє, яка зараз година і як це дізнатися. Дуже добре, якщо він знає, коли починаються уроки, коли вони закінчаться і що показуватимуть години, коли він прийде додому.
  6. Основні абстрактні концепції. До них належать знання, що таке «праворуч» і «ліворуч», уміння відрізнити основні геометричні фігури — коло, трикутник, квадрат, прямокутник, овал. Дитині варто пам’ятати найпоширеніші кольори, а ще краще вміти розрізняти відтінки.
  7. Базові знання про навколишній світ. Це інформація про найпоширеніші рослини, тварин, птахів, риб, комах. Про овочі та фрукти, про основні продукти та способи їх отримання. Про ландшафт тієї місцевості, де мешкає школяр.
  8. Основна інформація про суспільство. Це інформація, яку потрібно знати мешканцю кожного міста чи селища. Здорово, якщо школяр уявляє, як користуватися транспортом, коли звертатися до лікаря, де брати продукти та одяг, у якому разі потрібно дзвонити до екстрених служб. Сюди ж можна додати інформацію про свята, які відзначають у сім’ї та у суспільстві.
  9. Важливі правила безпеки. Про них говорять у школі, але краще, щоб дитина знала: не можна грати з вогнем, є незнайомі ягоди, залишати вхідні двері до квартири відчиненими. І ще — що ніколи і за жодних умов не можна йти з незнайомцями. До цього ж пункту варто додати основні правила дорожнього руху.

Тобто першокласник повинен уявляти, як влаштований світ і як жити в ньому безпечно. І знати, до кого звертатися, якщо виникне питання чи якась проблема.

Батькам варто постійно спілкуватися з майбутнім школярем. Говорити про навколишній світ, про людей, про суспільство. Розповідати історії про різні життєві ситуації та разом думати, як у них краще діяти всім учасникам.

Корисно буде читати казки і дивитися мультфільми, а потім коротко переказувати їх сюжет.

А ще — обговорювати, що сподобалося і не сподобалося в діях персонажів, чому навчилися герої казки і як би на їхньому місці вчинила сама дитина. Можна попросити у майбутнього школяра дати пораду тому чи іншому персонажу та пояснити, чому він вважає свій спосіб дії найкращим. Так в ігровій формі дитина навчиться приймати рішення — нехай поки що лише казкові. При цьому він розвине мова і потренується аргументувати свою думку.

Під час прогулянок варто звертати увагу на навколишній світ: дерева та чагарники, будинок, що росте, на найближчому будівництві, спеціальну техніку. І розповідати дитині, як називаються рослини, чому їздять автомобілі, навіщо треба копати яму, щоби посадити дерево. Такі знання поступово накопичуються і згодом поєднуються в єдину картину світу.

Щоб розвивати логіку, варто відгадувати загадки і навіть вигадувати їх разом із дитиною. Будуть корисними й елементарні математичні завдання — вони допомагають розвивати мислення та пам’ять. Можна вирішувати їх просто під час прогулянок: наприклад, порахувати, скільки голубів сидить на карнизі. А потім відповісти, скільки їх буде, якщо прилетять ще два голуби.

Найшвидше навчитися писати допоможе розвинена дрібна моторика. Майбутньому учневі варто частіше малювати, ліпити з пластиліну, вирізати ножицями прості фігури з паперу. Перед Новим роком буде здорово разом із дитиною вирізати сніжинки. А якщо до зими далеко, можна запастися кольоровим папером і вирізати квіти, листя або абстрактні візерунки.

Які навички роботи з інформацією варто розвивати

Вони потрібні, щоб вивчати нові для дитини теми та ефективно засвоювати знання. Ось кілька головних.

  1. Вміння коротко передати зміст почутого чи побаченого. Не всі діти перед школою вміють читати, і ця навичка не вважається обов’язковою. Але здатність зрозуміти, про що розповідає вчитель, і буквально парою пропозицій передати суть історії точно не буде зайвою. Також не завадить уміння розповісти, що дитина бачить на картинці і що, на його думку, відбуватиметься з побаченими героями далі.
  2. Здатність поєднувати однорідні речі чи поняття. Як правило, першокласники знають, що яблуко, груша, мандарин – це фрукти, а лікар, комп’ютерний майстер та бухгалтер – професії. Буде чудово, якщо дитина зможе об’єднувати й інші складніші поняття. Наприклад, зрозуміє, що хокей, командна лижна естафета, стрибки з трампліну та футбол – це види спорту. Але якщо у нього запитати, що в цьому списку зайве, він може прибрати футбол, бо це літній вид спорту. І в жодному разі не кажіть, що дитина не має рації, якщо вона прибере стрибки з трампліну, тому що в цьому виді спорту учасники змагаються поодинці, а у всіх інших — у команді. Це також правильна відповідь.
  3. Навичка ставити запитання, якщо чогось не зрозуміла. Якщо першокласник не зрозуміє щось з першого разу — це нормально. Він може не говорити про це у школі. Але буде добре, якщо він вдома розповість, що йому щось неясно, і попросить дорослих пояснити. Це набагато краще, ніж якщо він промовчить і не розбереться на тему. Адже потім нерозуміння лише накопичуватиметься. Через це може зникнути інтерес до навчання та з’явиться небажання взагалі ходити до школи.

Всі ці навички допоможуть учневі не розгубитись у будь-якій ситуації, яка може виникнути на уроках.

І тут будуть корисні ті самі заняття, що й у попередньому пункті. Можна регулярно грати з дитиною у прості інтелектуальні ігри. Наприклад, у «їстівне-їстівне». Або під час прогулянки класифікувати навколишні об’єкти за якоюсь заздалегідь обраною ознакою.

Наприклад, називати усі червоні предмети, які ви зустрінете. Або всі вироби, які виготовлені на фабриках та заводах. Або все, що починається на букву П. Можна вигадати безліч таких ігор.

Варто заохочувати дитину ставити запитання — і в тому випадку, коли вона чогось не зрозуміла, і якщо якийсь висновок їй здався неправильним.

Яким навичкам самообслуговування потрібно навчити дитину

Зазвичай першокласники, які ходили до дитячого садка, досить самостійні. Якщо ж дитина знаходилася вдома, варто перевірити, чи здатна вона сама подбати про свої елементарні потреби.

Учні проводять довгий час без батьків чи інших родичів. Тому дорослим варто переконатися, що дитина зможе кілька годин провести без контакту з близькими. Якщо буде складно, можна домовитися, що він зателефонує на перерві та розповість, як ідуть справи.

Школярі буде спокійніше, якщо він знає: мама чи тато чекають на його дзвінок і підтримають, якщо буде потрібно.

Дитині варто вміти перевзутися та акуратно прибирати одяг та взуття в гардероб. Здається, що це просто. Але часто буває, що дитина була недостатньо уважною або просто поспішала, тому залишила вуличне взуття в холі без мішка або забула, куди повісила шарф. А потім, після закінчення уроків, один безуспішно шукає лівий черевик, інший — втрачену шапку, третій не може знайти сумки для змінного взуття.

Крім цього, першокласникам необхідно впевнено почуватися у шкільній їдальні. А ще знати, де помити руки перед їжею або після прогулянки, а також вміти користуватися громадським туалетом. У деяких домашніх дітей спочатку можуть бути проблеми, тому батькам варто спеціально приділити увагу подібним навичкам.

Варто навчити майбутнього школяра не лише акуратно прибирати на вішалку одяг та взуття. Він буде впевненішим, якщо зуміє швидко і в правильному порядку застебнути кросівки чи чоботи, одягнути пальто чи куртку і не забуде про шарф. Можливо, раніше дитина не завжди була уважною, і хтось із дорослих міг їй допомогти. Тепер варто переконатись, що школяр з усім упорається сам.

Подавши документи для зарахування до першого класу, батькам варто провести для дитини невелику екскурсію по школі. Можна заглянути і в їдальню, і в гардероб, і туалет. І відповісти на всі питання, що виникли у майбутнього школяра, а якщо буде потрібно — розповісти, як йому належить діяти.

Якщо у батьків виникнуть сумніви, чи дитина готова до школи, можна обговорити це з дитячим психологом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *