зір зір

Як зір змінюється із віком і чи можна це виправити

Що таке вікова норма і який зір можна назвати добрим

За гостроту зору відповідають два механізми:

1. Рефракція ока – Це здатність до заломлення світлових променів, яку вимірюють у діоптріях. В нормі весь оптичний апарат ока працює так, що промені фокусуються точно в центрі сітківки. Стани, при яких фокусування зображення відбувається перед або за нею, називають аномаліями або порушеннями рефракції. До них відносять міопію (близорукість), гіперметропію (дальнозоркість) та астигматизм.

2. Акомодація природний механізм пристосування ока до фокусування на предметах, розташованих на різних відстанях: як поблизу, так і вдалині. Вона безпосередньо пов’язана з рефракцією — наприклад, чим ближче розташована річ, тим більша сила заломлення світла під час переведення погляду з далекого об’єкта на ближній.

Гостроту зору перевіряють за допомогою таблиць із оптотипами: літерами, цифрами або іншими знаками різного розміру. У Росії найчастіше використовують таблиці Головіна та Сівцева – напевно кожен бачив таку в кабінеті офтальмолога. Розмір літер залежить від ряду: чим він нижчий, тим дрібніші символи.

Нормальним вважається зір, у якому людина кожним оком бачить десятий рядок з відстані 5 метрів. Показник його гостроти у разі становить 1,0.

Як зір змінюється з віком

З народження людський організм постійно розвивається, і зорова система не є винятком. При цьому вже в ранньому віці у дітей можуть виявитися тривожні дзвіночки, що сигналізують про початок розвитку очних хвороб або порушення, які потрібно діагностувати та коригувати якомога раніше. Ось кілька періодів, у які відбуваються найбільш значущі зміни у системі зору людини:

До 21 року

Зір новонароджених дітей здатен реагувати лише на світлові подразники і що неспроможні розрізняти форми, кольору, предмети. Приблизно до 2-3 місяців малюки починають бачити контури речей і помічати рух. У цьому віці, як правило, у немовлят діагностують далекозорість, оскільки їх очні яблука невеликого розміру.

Оптичний апарат дитини нестабільний і не сформований до кінця, тому до 14 років у нього можуть з’являтися аномалії рефракції. Найпоширеніша з них — короткозорість, або міопія. Як правило, вона починає розвиватися у шкільному віці – від 6 до 15 років. На її прогрес впливає безліч чинників, включаючи генетичну схильність.

 

До зовнішніх причин розвитку міопії відносяться:

  • збільшення зорового навантаження, особливо у школярів та підлітків;
  • погана освітленість робочого місця;
  • невисока фізична активність.

При цьому дитина не завжди може зрозуміти самостійно, що з нею щось не так. Важливо, щоб батьки звертали увагу на зміни у звичній поведінці: наприклад, школяр став підносити книгу ближче до очей під час читання або в нього почастішали головний біль, знизилася успішність.

Щоб зупинити подальший розвиток короткозорості, необхідно своєчасно звернутися до офтальмолога та підібрати відповідний метод корекції – окуляри або жорсткі контактні лінзи.

Лікування призначається відразу після виявлення зорової аномалії. І в більшості випадків розвиток короткозорості поступово сповільнюється до 15 років, а до 20–22 років. стабілізується.

У дорослому віці міопія найчастіше прогресує за наявності відповідних спадкових факторів – тоді вона може поєднуватися з глаукомою, патологією сітківки та іншими захворюваннями очей.

З 20 до 40 років

У цей період людина повинна добре розрізняти предмети на всіх відстанях – поблизу, вдалині і на середній дистанції, оскільки ще зберігається природна акомодація очей. Проте навколо безліч молодих людей, які носять окуляри чи контактні лінзи. На це може бути кілька причин:

  • нескоректовані стани в юнацькому віці, про які ми згадали вище;
  • спадковий фактор;
  • захворювання організму, що негативно впливають також і на органи зору;
  • зовнішні чинники, і особливо відсутність контролю зорового навантаження під час навчання чи роботи.

Після 40 років

Перші помітні ознаки погіршення зору здебільшого виявляються після 40 років — знову ж таки, якщо немає супутніх патологій чи генетичних захворювань.

В абсолютної більшості людей розвивається пресбіопія (Вікова далекозорість) – нормальне вікове ослаблення акомодації, при якому людині складно розглянути предмети поблизу.

Це природний процес, пов’язаний з потовщенням кришталика та зниженням еластичності м’яза, що його утримує. Пресбіопія коригується за допомогою окулярів, контактних лінз, лазерної корекції зору або інтраокулярної імплантації мультифокальних лінз, що дозволяють бачити однаково в декількох оптичних зонах.

Серед частих скарг пацієнтів у цьому віці – сухість та почервоніння очей, особливо під час читання чи тривалої роботи. Найчастіше проблема зустрічається у жінок віком понад 45 років.

Такий стан називається синдромом сухого ока. Воно пов’язане з недостатнім виробленням сльозової рідини та її прискореним випаром з поверхні ока. Це багатофакторне захворювання, проте вік – один з головних тригерів змін у роботі структур слізних залоз.

Крім того, після 40 років пацієнтам стає складніше бачити або читати при тьмяному висвітленні. При переході з темного приміщення на вулицю або у світліший простір світло може засліплювати. Це відбувається через ослаблення м’язів зіниці, що регулює кількість променів, що потрапляють у око.

Після 50 років

Організм кожної людини старіє по-різному. Залежно від схильностей та способу життя у людей після 50 років можуть виникати захворювання, які негативно впливають серед іншого та на зір. Ось основні з них:

  • цукровий діабет,
  • патології серцево-судинної системи,
  • гіпертонічна хвороба.

За наявності патологій у цьому віці у пацієнтів найчастіше діагностують зорові порушення, пов’язані з ураженнями сітківки очей:

1. Дистрофія сітківки ー збірний термін для групи захворювань, які характеризуються структурними змінами тканин внутрішньої оболонки ока. Ці зміни призводять до погіршення зорових функцій, а в деяких випадках і повної сліпоти.

З’являються вони через порушення у роботі судинної системи. Цілком позбутися дистрофії, на жаль, не можна, але існують хірургічні методи та консервативна терапія, які можуть зупинити прогресування хвороби.

2. Глаукома – Небезпечна патологія, для якої характерна атрофія зорового нерва. Без належного лікування захворювання може призводити до незворотної сліпоти. Розвиток глаукоми провокують три основних фактори: підвищення внутрішньоочного тиску, звуження полів зору та зміни в зоровому нерві. І з першим із них можна впоратися. Лікар-офтальмолог може спричиняти тиск до норми медикаментозним, хірургічним або лазерним способом залежно від стану пацієнта.

3. Відшарування склоподібного тіла – Гелеподібної рідини, яка знаходиться між кришталиком та сітківкою. З віком воно розріджується та гірше прикріплюється до сітківки. Це провокує її зміщення чи відшарування. В результаті людина починає бачити плаваючі мушки або спалахи.

У той самий час їх поява може свідчити про розриви сітківки і навіть її відшаруванні у майбутньому. На щастя, невеликі її ушкодження піддаються зміцненню за допомогою лазерної коагуляції, що створює спайку між сітківкою та судинною оболонкою.

4. Діабетична ретинопатія – захворювання сітківки очей у пацієнтів, які страждають на цукровий діабет. Воно провокує зміни у структурі судин: їх стінки стають тоншими, через що всередину потрапляє рідина. Діабетична ретинопатія проявляється мікроаневризмами, крововиливами у внутрішню оболонку ока. Через хворобу може відбутися відшарування сітківки, яка лікується тільки хірургічним шляхом.

Після 60 років

Найпоширеніше захворювання у пацієнтів після 60 років катаракта. З віком кришталик ущільнюється, стає жорстким і втрачає свою еластичність. Головні симптоми зрілої катаракти: поява каламутної пелени перед очима та поступове погіршення зору.

На початковій стадії захворювання може взагалі не турбувати і без діагностики фахівця його помітити самостійно неможливо. Шлях лікування катаракти поки що – хірургічне втручання. Під час операції пацієнту видаляють каламутний кришталик та імплантують новий – штучний.

Також часто зустрічається вікова макулярна дегенерація, або макулодистрофія, виснаження так званої жовтої плями (макули) в центральній зоні сітківки. за статистиці вона діагностується приблизно у 2% пацієнтів віком до 50 років, тоді як у людей старше 75 цей показник різко збільшується до 35%.

Вікова макулярна дегенерація прогресує через недостатнє постачання судин киснем і викликає їх звуження, що призводить до погіршення зору. Основний фактор її розвитку – віковий.

На які небезпечні симптоми звертати увагу незалежно від віку

Деякі захворювання, які вважаються віковими, можуть почати турбувати й у молодості. І ключову роль тут відіграє спадковість, а також супутні хвороби, які можуть спричинити порушення роботи органів зору.

Негайно записатися до офтальмолога варто, якщо ви помітили такі симптоми:

  • Гострі болі в оці. Вони можуть сигналізувати про травму або вказувати на небезпечніші стани. Наприклад, на внутрішньоочне запалення і навіть напади глаукоми, котрим характерне різке звуження полів зору.
  • Спалахи, блискавки, нитки перед очима, які можуть говорити про серйозні патології сітківки.
  • Темні плями або каламутна пелена перед очима. Це можуть бути симптоми відшарування сітківки чи катаракти.

Як зберегти та продовжити здоров’я очей

Ось кілька простих, але дієвих порад.

Проходьте регулярні профілактичні огляди у офтальмолога

Перевіряйте зір не рідше ніж один раз на рік, навіть якщо нічого не турбує. Фахівець як мінімум повинен перевірити гостроту зору, внутрішньоочний тиск, рефракцію ока, а також оцінити стан переднього та заднього відрізка ока та виміряти периферичне поле зору (периметрію).

Уникайте забруднення очей та попадання в них сторонніх тіл

Протягом дня ми часто торкаємося до очей, несвідомо заносячи в них пил чи бруд. Тому необхідно промивати їх чистою водою без додаткових засобів та регулярно мити руки з милом.

Також потрібно обов’язково знімати макіяж перед сном, щоб частки косметичних засобів не потрапили у вічі. Інакше вони можуть спровокувати кон’юнктивіт та алергічні реакції. При виборі декоративної косметики краще віддати перевагу гіпоалергенним засобам, які не обсипатимуться.

Контролюйте зорове навантаження

Уявити життя без гаджетів важко. Але при цьому важливо пам’ятати, що 8-годинна робота за комп’ютером і тривалий скролінг стрічок новин і соцмереж – це колосальне навантаження для очей. Вона викликає сильну м’язову напругу через безперервне фокусування поблизу.

Щоб дати очам відпочити, робіть регулярні перерви хоча б по 10-15 хвилин кожні 1-1,5 години роботи. У цей час варто переводити погляд на віддалені предмети, тим самим розслаблюючи м’язи.

Проводьте час на свіжому повітрі

Тут все просто: під час прогулянок ми дивимося на віддалені предмети, а отже, даємо м’язам ока розслаблятися та нормалізувати роботу зорового апарату.

Виставляйте правильне освітлення

Хороше освітлення дозволить зменшити навантаження на очі, тому ідеально, якщо ваше робоче місце знаходиться біля вікна. Штучні джерела світла розміщуйте зліва, щоб вони не створювали тіней.

Віддавати перевагу варто лампам жовтого відтінку: таке світло ближче до природного. Працюючи за столом, особливо з дрібним текстом, не забувайте тримати дистанцію не менше ніж 50 см до робочої поверхні.

Захищайте очі від UV-випромінювання

Прямий вплив ультрафіолетових променів ушкоджує сітківку ока. Щоб убезпечити себе, носите сонцезахисні окуляри з гарним поляризаційним напиленням. І не лише влітку. Адже взимку набагато небезпечніше: яскраве сонячне світло відбивається від снігу та інших поверхонь. Крім того, окуляри захищають від попадання пилу та бруду у вітряну погоду.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт захищений reCAPTCHA і застосовуються Політика конфіденційності та Умови обслуговування Google.

The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.